- розправити
- I див. розправляти I.
II див. розправляти II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розправити
Смотреть что такое "розправити" в других словарях:
розправити — 1 дієслово доконаного виду розпрямити, розрівняти розправити 2 дієслово доконаного виду розказати докладно … Орфографічний словник української мови
відкленути — (руки): розігнути, розправити затиснуті в кулак руки [III] Відкленути руки пояснене «розігнути, розправити затиснуті в кулак руки» (486), а закленути руку (87) як «затиснути руку (в кулак)». Слово «кулак» у поясненні непотрібне, бо затемнює зміст … Толковый украинский словарь
повиправляти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все чи багато чого небудь, що зігнуте, нерівне. 2) Усуваючи помилки, хиби і т. ін., зробити все чи багато чого небудь правильним, таким, що відповідає певним вимогам. 3) розм … Український тлумачний словник
порозправляти — я/ю, я/єш, док., перех. Розправити (ноги, крила і т. ін.) (про багатьох). || Розпрямити гілки (про дерева) … Український тлумачний словник
порозпускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Звільнивши від навчання, роботи і т. ін., дозволити всім або багатьом розійтися, роз їхатися. || Дати можливість розійтися, розбігтися в різні боки. 2) Широко, на всі боки розкинути гілля, зайнявши великий простір (про… … Український тлумачний словник
порозтягувати — ую, уєш і порозтяга/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розтягти, зробити довшим або ширшим усе чи багато чого небудь. || Натягнувши, розгладити, розправити. || у сполуч. зі. сл. лице, вид і т. ін., рідко. Надати своєму обличчю виразу здивування,… … Український тлумачний словник
розібгати — а/ю, а/єш, док., перех. Розправити що небудь згорнуте, зібгане … Український тлумачний словник
розложити — ложу/, ло/жиш, док., перех., розм., рідко. 1) Те саме, що розкласти 1 4), 6). 2) Те саме, що розправити I 1) … Український тлумачний словник
розправлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розправити I. || розпра/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розправлення — я, с. Дія за знач. розправити, розправляти I … Український тлумачний словник
